346 В. И. Марков. Тюркский след в истории Украины X-XVII вв.
812 Гейденштейн Р. Записки о московской войне. Санкт-Петербург, 1889. С. 41.
815 Цит по: Грушевський М. С. 1стор1я Украши-Руси. Том VII. Кшв, 1995. С. 325.
814 Галенко О. 1сторична пам’ять про твдень Украши турецько- татарсько! доби у свптн османських джерел // Крим вщ анти чное™ до сьогодення: 1сторичш студи. Кшв, 2014. С. 325.
8,5 Вирський Д. Р1чпосполитська 1стор1ограф1я Украши (XVI — се редина XVII ст.). Додатки. Кшв, 2008. С. 334.
816 Бутами называли татарских перебежчиков к запорожцам поль ский офицер Станислав Освенцим в 1644 г. и кошевой атаман Пашка в 1658 г. [Oswi^cim S. Dyaryusz 1643-1651 // Scriptores re rum Polonicarum. T. XIX. Krakow, 1907. S.37; Памятники, издан ные Киевской комиссиею для разбора Древних актов. Киев, 1898. С. 279]. Другой поляк Якуб Михаловский (очевидно, не знавший точного значения этого термина) поясняет под 1648 г., что «бутами» называют козацких переводчиков с татарского языка. [Ksi?ga pami^tnicza Jakuba Michalowskiego Wojskiego lubel- skiego a pozniej kasztelana bieckiego ksi^ga pami^tnicza z dawnego r^kopisma b^d^cego wlasnoscig Ludwika Hr. Morsztyna. Krakow, 1864. S. 23].
817 На эту мысль наводит упоминание литовского татарина по имени Шах Манцыр в переписи войска ВКЛ от 1528 г. и татар ского хорунжего Шаховича, упоминаемого в начале XVII в. в По лонской волости: Перашс войска Вялжага княства Л1тоускага 1528 года. Метрыка Вялжага княства Лггоускага. Кшга 523. Кш- га публ1чных спрау 1. Мшск, 2003. С. 104-109; Antoni J. Dzieje osadnictwa tatarskiego na woloskim pograniczu // Sylwetki i szkice. Historyczne i literackie. Serya 9. Krakow, 1893. S. 264-266.
818 Gajecky G. The Origin of Taras Triasylo // Harvard Ukrainian Studies. Vol. 5, No. 3. Cambridge, 1981. PP. 354-357.
819 Сумцов H. Ф. Малорусские фамильные прозвания // Киевская старина. Киев, 1885. №2. С. 225.
820 Грушевський М. 1стор1я Укра1ни-Руси. Т. IX—1. Кшв, 1996. С. 88.
821 Украшське козацтво. Мала енциклопед!я. Запор1жжя, 2002. С. 152; Костомаров Н. Богдан Хмельницкий. Т. I. Санкт-Петер бург, 1859. С. 299.
822 Эвлия Челеби. Книга путешествия. Вып. 1 Земли Молдавии и Украины. Москва, 1961. С. 83, 240.
823 Чухл1б Т. В. Козацтво та шляхта з Украши-Pyci у Вщенськш бит- Bi 1683 року //Украша: культурна спадщина, нацюнальна свщо- MicTb, державшсть: 36. наук. пр. Льв1в, 2011. Вип. 20. С. 739-740;
812 Гейденштейн Р. Записки о московской войне. Санкт-Петербург, 1889. С. 41.
815 Цит по: Грушевський М. С. 1стор1я Украши-Руси. Том VII. Кшв, 1995. С. 325.
814 Галенко О. 1сторична пам’ять про твдень Украши турецько- татарсько! доби у свптн османських джерел // Крим вщ анти чное™ до сьогодення: 1сторичш студи. Кшв, 2014. С. 325.
8,5 Вирський Д. Р1чпосполитська 1стор1ограф1я Украши (XVI — се редина XVII ст.). Додатки. Кшв, 2008. С. 334.
816 Бутами называли татарских перебежчиков к запорожцам поль ский офицер Станислав Освенцим в 1644 г. и кошевой атаман Пашка в 1658 г. [Oswi^cim S. Dyaryusz 1643-1651 // Scriptores re rum Polonicarum. T. XIX. Krakow, 1907. S.37; Памятники, издан ные Киевской комиссиею для разбора Древних актов. Киев, 1898. С. 279]. Другой поляк Якуб Михаловский (очевидно, не знавший точного значения этого термина) поясняет под 1648 г., что «бутами» называют козацких переводчиков с татарского языка. [Ksi?ga pami^tnicza Jakuba Michalowskiego Wojskiego lubel- skiego a pozniej kasztelana bieckiego ksi^ga pami^tnicza z dawnego r^kopisma b^d^cego wlasnoscig Ludwika Hr. Morsztyna. Krakow, 1864. S. 23].
817 На эту мысль наводит упоминание литовского татарина по имени Шах Манцыр в переписи войска ВКЛ от 1528 г. и татар ского хорунжего Шаховича, упоминаемого в начале XVII в. в По лонской волости: Перашс войска Вялжага княства Л1тоускага 1528 года. Метрыка Вялжага княства Лггоускага. Кшга 523. Кш- га публ1чных спрау 1. Мшск, 2003. С. 104-109; Antoni J. Dzieje osadnictwa tatarskiego na woloskim pograniczu // Sylwetki i szkice. Historyczne i literackie. Serya 9. Krakow, 1893. S. 264-266.
818 Gajecky G. The Origin of Taras Triasylo // Harvard Ukrainian Studies. Vol. 5, No. 3. Cambridge, 1981. PP. 354-357.
819 Сумцов H. Ф. Малорусские фамильные прозвания // Киевская старина. Киев, 1885. №2. С. 225.
820 Грушевський М. 1стор1я Укра1ни-Руси. Т. IX—1. Кшв, 1996. С. 88.
821 Украшське козацтво. Мала енциклопед!я. Запор1жжя, 2002. С. 152; Костомаров Н. Богдан Хмельницкий. Т. I. Санкт-Петер бург, 1859. С. 299.
822 Эвлия Челеби. Книга путешествия. Вып. 1 Земли Молдавии и Украины. Москва, 1961. С. 83, 240.
823 Чухл1б Т. В. Козацтво та шляхта з Украши-Pyci у Вщенськш бит- Bi 1683 року //Украша: культурна спадщина, нацюнальна свщо- MicTb, державшсть: 36. наук. пр. Льв1в, 2011. Вип. 20. С. 739-740;
